Візуальні ефекти у кіно: коротко про головне
Комп'ютерна зйомка чи реальна зйомка? Коли доцільно використовувати візуальні ефекти – читайте далі.
Розшифровка термінів
Насамперед – коротко пояснимо кілька важливих термінів, які використовують творці відеоконтенту.
Шо таке CGI? Адже хоча на перший погляд ця абревіатура здається складною та невідомою, ми зіштовхуємося з нею ледь не щодня, коли перед сном включаємо черговий фільм, який давно хотіли подивитися.

З англійської CGI розшифровується як computer-generated imagery, що буквально означає "зображення, згенеровані комп'ютером". Простими словами, це – спецефекти у кіно, на телебаченні та в ігрових симуляторах, створені за допомогою 3D-графіки.

Візуальні ефекти із використанням комп'ютерних зображень нещодавно стали доступними для будь-якого режисера завдяки відносно простому у використанні програмному забезпеченню.
Що таке VFX? Інтеграція відеокадрів у реальному часі та елементів CGІ для створення реалістичних зображень. Такі кадри виглядають реалістично, водночас надто небезпечними, дорогими або взагалі неможливими для справжньої зйомки.
Що таке Motion capture? Це технологія захоплення руху об'єктів, тобто їхнього цифрового запису за допомогою спеціального програмного забезпечення, камер та костюмів з трекерами, що допомагають перенести будь-який рух реального об'єкта в 3D простір для подальшого редагування.
Використання у фільмах
Дощ, сніг, туман, полум'я, вибухи, катаклізми – найчастіше приголомшливі кадри з відомих стрічок є результатом кропіткої та тривалої роботи низки спеціалістів. Натомість все те, що ми бачимо, насправді могло ніколи не трапитися під час реального знімального процесу.
Незамінним для творців візуальних ефектів є використання хромакею. Це фон у кадрів, найчастіше зеленого кольору, а інколи й синього кольору, який у ході пост-продакшну може бути замінений на будь-який інший.
Один з найпоширеніших прикладів, коли використовують комп'ютерну графіку, а ми на це навіть не звертаємо уваги, це кадри із натовпом людей на стадіоні.

Справді, організувати та оплатити зйомки для тисяч людей із масовки, водночас навчити їх шуміти та робити інші дії одночасно, коли потрібно режисеру – це звучить практично нереально та надто дорого.

Натомість знімають лише невелику кількість людей, а потім за допомогою комп'ютерної графіки їх "копіюють" й повністю заповнюють усі місця.
Коли використовують візуальні ефекти
• Якщо немає можливості зняти те, що задумав режисер. Мовиться, наприклад, про виліт космічного корабля на орбіту чи будь-які інші кадри, які стосуються космосу.
• Якщо є загроза життю чи здоров'ю акторів. Звісно, для небезпечних трюків є каскадери, проте інколи ризик для них – надто високий.
• Якщо комп'ютерна графіка дозволяє зекономити та зробити все набагато дешевшим та ефективнішим ніж при зйомці наживо.

Щодо останнього пункту – інколи все ж буває навпаки й дешевше буквально підірвати щось, ніж створювати вибух за допомогою комп'ютера. Вибух у одному з фільмів бондіани – "Спектр" – визнали найпотужнішим в історії кіно.

Цей підтвердили представники Книги рекордів Гіннесса. Було використано понад 8,4 тис.літрів пального та 33 кілограми вибухівки.
Візуальні ефекти у відомих фільмах
Раніше ютуб-канал FameFocus опублікував колекцію сцен з відомих фільмів, які вкрай змінилися через використання візуальних ефектів.

Серед прикладів, на які пропонують подивитися глядачам, зйомки "Парку Юрського періоду", "Життя Пі" та чимало інших.

Що ми бачимо VS Що відбувається насправді
Тож наступного разу при перегляді ефектної стрічки з видовищними сценами рекомендуємо добре придивитися, де – реальність, а де акторам "допомагає" комп'ютер :)